умовчувати

(вмо́вчувати), -ую, -уєш, недок., умо́вчати (вмо́вчати), -чу, -чиш, док.

1) перех., про кого – що та з підрядним додатковим реченням.Не розповідати, не згадувати про що-небудь, замовчувати щось. || Навмисно не договорювати, приховувати що-небудь, не повідомляти про щось.

2) тільки док., неперех., розм. Не сказати, не заперечити, промовчати; змовчати.